Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
зв'язківець — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
зв'язківка — и. Жін. до зв язківець … Український тлумачний словник
телефоніст — а, ч. 1) Працівник телефонної станції; особа, що обслуговує телефонний апарат (апарати). 2) Військовий зв язківець, що встановлює телефонний зв язок і лагодить телефонну лінію. || Зв язківець, що сидить біля апарата і здійснює зв язок між… … Український тлумачний словник
зв'язковий — прикметник від: зв язка зв язковий 1 прикметник від: зв язок зв язковий 2 іменник чоловічого роду, істота зв язківець … Орфографічний словник української мови
медичний — а, е. Стос. до медицини (у 1 знач.). || Стос. до діяльності лікаря; лікарський. || Який застосовується в лікуванні; лікувальний. Медичні препарати. || у знач. ім. меди/чний, ного, ч., розм. Медичний інститут. •• Меди/чна гене/тика розділ генетики … Український тлумачний словник
методист — а, ч. 1) Фахівець із методики викладання якого небудь предмета. 2) Член протестантської секти, що виникла в англіканстві на початку 18 – наприкінці 19 ст. і перетворилася на самостійну церковну організацію, яка закликає до методичного,… … Український тлумачний словник
службовий — а, е. 1) Стос. до служби (у 2 знач.). Службові обов язки. Службові справи. •• Службо/ві соба/ки група порід свійської собаки, що їх використовують при пасінні худоби, як транспортних тварин, для охорони майна і державних кордонів та ін. ||… … Український тлумачний словник
